Корчма

Куплет 1

Дорога веде у суцільну пітьму,

Дивлюсь на вогонь крізь замерзлу шибку.

Хтось тягне у темряві руку твою,

А в шинку старому вже плаче скрипка.

Веселий шинкар наливає вина,

Тут кожен сховав свою власну тайну.

І падає тінь від сухого вікна,

І пісня лунає страшна й звичайна.

Передприспів

Кричать ворони на гнилих стовпах,

Змиває дощ залишки твого сліду.

Забудь про дорогу, забудь про страх,

Ми будем співати аж до обіду!

Приспів

Пий до дна, поки світить місяць у вікно!

Тут танцюють тіні, що померли давно!

Скрипка ріже повітря, закипає кров,

У цю ніч ніхто не згадає про любов!

Гей! Гей! Наливай ще склянку!

Ми будем шуміти тут до ранку!

Куплет 2

За столом праворуч сидить без голови

Старий мисливець, що лісом правив.

Він каже: "Сусіде, сиди і живи,

Бо чорт на дорозі капкани поставив".

А зліва дівчина — бліда як стіна,

Сміється так гучно, аж стигне тіло.

У неї в руках не склянка вина,

А те, що від серця її зосталось і згоріло!

Приспів

Пий до дна, поки світить місяць у вікно!

Тут танцюють тіні, що померли давно!

Скрипка ріже повітря, закипає кров,

У цю ніч ніхто не згадає про любов!

Гей! Гей! Наливай ще склянку!

Ми будем шуміти тут до ранку!

Брідж

Замовкли розмови... Стук у двері... Жах...

Вітер зірвав старе засуне кріплення.

Хтось стоїть на порозі у лахміттях і шрамах,

Принесши у шинок нічне заціпенення.

Гості затихли, шинкар заховався,

Тільки скрипаль посміхнувся раптово...

Build-up

Час починати шалений танець!

Співаємо знову!

Приспів

Пий до дна, поки світить місяць у вікно!

Тут танцюють тіні, що померли давно!

Скрипка ріже повітря, закипає кров,

У цю ніч ніхто не згадає про любов!

Гей! Гей! Наливай ще склянку!

Ми будем шуміти тут до ранку!

Фінал

Двері зачинились... Згаснув вогонь...

Тільки лунає мовчання.

Холодна вода стікає з долонь...

Кінець сподівання.