Петля часу

Вступ

Я знову бачу цей старий поріг,

Хоча я клявся, що сюди не біг.

Той самий крук сидить на димарі,

І ті ж самі вогні горять вгорі.

Господар каже: «Заходь, мій дорогий,

Ти тут уперше, гостю молодий!»

Але я бачу свій же силует,

Що рік тому тут пив цей каламутний мед!

Куплет 2

О дванадцятій проб'є старий годинник,

І я згадаю, хто тут є злочинник.

Блисне ніж, і згасне в залі світло,

Моє життя в ту мить уже поблідло.

Але на ранок — сонце і роса,

І знову та ж сама німа краса.

Я кричу, але голос мій — це дим,

Я застряг у часі вічно молодим!

Передприспів

Стрілки назад! Пам'ять на нуль!

Я — мішень для залізних куль!

Приспів

Петля часу — мій зашморг німий!

Я в цій пастці — живий чи не живий?

День за днем, один і той же жах,

Зупинився світ на моїх очах!

Гей! Гей! Бий у барабан!

Це не життя — це нескінченний обман!

Брідж

Я пробував втекти, я лісом біг,

Але в кінці — все той самий поріг.

Я спалив корчму, я руйнував мости,

Але з попелу знов виросли пласти.

Господар знову чарку наливає,

І смерть мою на біс він замовляє!

Приспів

Петля часу — мій зашморг німий!

Я в цій пастці — живий чи не живий?

День за днем, один і той же жах,

Зупинився світ на моїх очах!