Полонянка порожнечі
Folk Punk / Dark Fantasy Folk Rock · 3:57
Про що це
Юнак продирається крізь зарослий сад до старого колодязя, спускається в темряву й ламає іржаву решітку на дні, щоб звільнити бліду дівчину, яка кличе його з пітьми. Та не кожну полонянку замкнули без причини.
Хто в цій історії
Текст
Куплет 1
Плющ заховав цей колодязь старий,
дощ заливає мій одяг важкий.
Лом я іржавий здіймаю з землі,
ноги спускаю по сірій стіні.
Передприспів
Пальці сковзають по мокрій іржі,
я обриваюся в чорній імлі.
Вітер холодний збиває думки,
стіни летять, наче хижі пташки.
Приспів
Каміння летить у безодню пусту,
я ломом іржавим стіну розітну.
Тут тіні на стінах ховають сліди,
у темряву падаю, кличеш сюди.
Куплет 2
Прути згинаються в моїх руках,
там, за металом, ховається страх.
Іскри летять на холодний пісок,
тріскає з гуркотом рваний замок.
Очі бліді виринають з пітьми,
руки стискають іржаві кути.
Передприспів
М'язи напружені, гнеться метал,
лом відкидаю в холодний провал.
Руки вперед простягаю свої,
крок залишається в цій течії.
Приспів
Каміння летить у безодню пусту,
я ломом іржавим стіну розітну.
Тут тіні на стінах ховають сліди,
у темряву падаю, кличеш сюди.
Куплет 3
Ми переступаємо темний поріг,
тіні лягають до наших ніг.
Я обіймаю кохану свою,
тут, на підземного світу краю.
Раптом вона повертає свій зір,
наче в пітьмі заховався звір.
Передприспів
Шкіра сіпається в тьмяному тлі,
очі чорніють, немов у землі.
Тінь викривляє кістляві кути,
справжнє обличчя не сховаєш ти.
Приспів
Каміння летить у безодню пусту,
я ломом іржавим стіну розітну.
Тут тіні на стінах ховають сліди,
у темряву падаю, кличеш сюди.
Фінал
Посмішка знову м'яка і ясна,
дихає темрява, тиша німа.
Постаті тануть у чорній імлі,
тільки луна від кроків на землі...
Кадри
